Скільки людей – стільки думок, скільки народів – стільки й традицій. Що й казати про окремі національності, якщо у двох містечках на відстані кількох кілометрів, панують власні правила проведення різноманітних святкувань. Не оминула обрядовість і весілля – у попередніх статтях ми розповіли про цікаві звичаї, зібрані із різних куточків землі. Гостинно припрошуємо до нової порції незвичайностей.

Всіх із дитинства навчають любити та шанувати природу. Ось у Індії звичайненьким ділом вважається одружитись із деревом. Справа в тому, що молодші брати не можуть влаштувати весілля швидше за старшого, якщо він не бажає або не може з певних причин. Тому, брат вінчається із деревом, яке після церемонії зрубають,а новоспечений вдівець спокійно продовжує своє вільне життя.

В Англії винайшли цікавий весільний обряд перевірки сили та витривалості нареченої. Чому б не додати до вміння куховарити, до хазяйновитості ще й стійкість до навантажень. Молода дівчина повинна була підійти до важенної церковної скрині та підняти верхню дубову кришку. Тендітні англійські леді, і де ж ви тієї сили брали? Добре, що хоч нареченого не потрібно було до домівки нести на руках!

Білосніжна весільна сукня символізує цнотливість та недоторканість нареченої? Предки шведів про це і не чули –  молода дівчина мала право вийти заміж лише у тому випадку, якщо завагітніє до весілля. Досить проста логіка у Швеції та ще й з розрахунком на майбутнє покоління. Мабуть, у першу шлюбну ніч дружина змушувала готувати чоловіка капусту в шоколаді або що – вагітність цікава штука.

Обряд весілля досить часто стосується не лише одягу чи певних дій, а й страв. В нас почесне місце посідає коровай, а от на сході бедуїни традиційно готували верблюда, всередині якого знаходився смажений баран, наповнений вареними курочками, фаршированими рибою, в якій знаходились яйця. Спробуйте знайдіть більш складний кулінарний витвір та уявіть його габарити.

Звичайно, деякі обряди викликають занадто суперечливі почуття, проте всі вони були створені лише для того, щоб допомогти молодій сім’ї влаштувати своє життя у такому великому та сповненому несподіванок світі. Не нам судити наших предків, але кожен має можливість покласти початок новій традиції у власній домівці. Хтозна, можливо через кількасот років і сучасні обряди здаватимуться дивакуватими новим поколінням.